__('Фон')

Повернення майна, вилучене під час обшуку

Оновлено 27.11.2020 136

Повернення майна, вилучене під час обшуку

Зміст:

  1. Порядок проведення обшуку правоохоронними органами передбачається згідно з нормами процесуального законодавства. Його підставою обов`язково є тільки ухвала слідчого судді справи.
  2. Існують такі правові статуси, яких майно може набувати.
  3. Виключний перелік обставин щодо повернення речей, які були відняті правоохоронцями
  4. Тимчасово вилучене майно не повернули вчасно без аргументованих і поважних на це підстав?
  5. Що ж робити після накладення арешту на речі?

1 Порядок проведення обшуку правоохоронними органами передбачається згідно з нормами процесуального законодавства. Його підставою обов`язково є тільки ухвала слідчого судді справи.

Тому, перш за все, в ситуаціях обшуку, вам потрібно ретельно ознайомитись з ухвалою суду щодо обшуку. Зазвичай, це уже є першим і головним кроком на шляху до успіху в даній ситуації.

Варто також зауважити, бувають обставини, в яких за рішеннями слідчого або прокурора, майно, яке хоч і не було передбачене рішеннями суду все ж вилучається. Воно підпадає під статус " тимчасово вилучене майно". Під час процесу тимчасового вилучення майна, уповноважені особи (зазвичай це прокурор чи слідчий) повинні скласти відповідний протокол, в якому буде вся інформація щодо дій правоохоронців та надати його копію особисто Вам чи Вашим довіреним представникам. Не забувайте уважно ознайомитись з цим протоколом.

Звичайно не все майно набуває такого особливого статусу. Варто розуміти, що вилучене майно може набувати різних статусів, які мають ряд своїх особливостей. Кожному з цих статусів відведено конкретно передбачені дії для його повернення. Тож, розглянемо положення речей, що конфіскуються більш детально.

2 Існують такі правові статуси, яких майно може набувати.

А саме:

  • тимчасово вилучене;
  • майно, на яке накладається арешт.

Згідно з тим, до якого типу відноситься вилучене майно, для нього передбачаються спеціальні правові дії, яким будуть слідувати правоохоронці. Ґрунтуються вони на нормах Глави 16 КПК України. Разом з тим, головний слідчий справи забов`язаний подати клопотання щодо арешту речей, які не були перелічені в ухвалі суду про обшук. Подаватись воно повинно на наступний робочий день після вилучення. Якщо майно все ж було передбачено рішенням слідчого судді, то термін подання клопотання виростає до 48 годин. Пам`ятайте про цю важливу деталь.

Перейдемо до процесу повернення майна, якщо воно все-таки було вилучено. Закон України передбачає випадки, коли Ваші речі можуть повертатись. Розглянемо обставини, за яких майно повертається власникам.

3 Виключний перелік обставин щодо повернення речей, які були відняті правоохоронцями:

  • Після постанови прокурора справи, коли наступний визнає абсолютно безпідставним таке вилучення майна;
  • Після ухвали слідчого судді чи судових органів, за рахунок відмови у задоволенні клопотання про арешт речей прокурора;
  • Після спростування всіх підстав для арешту або самого арешту;
  • У випадках, якщо судові органи постановили відповідне рішення пізніше 72 годин з дня подання відповідного клопотання слідчим чи прокурором до суду. (Йдеться про клопотання на арешт вилученого майна).

Варто звернути увагу на останній пункт списку обставин. За умови, коли правоохоронці (у вигляді слідчого чи прокурора) не звернулись із клопотанням щодо арешту речей до суду, або все-таки звернулись, але головний слідчий суддя справи відмовив в арешті чи з якихось інших причин не постановив рішення відповідно клопотання, то майно обов`язково повинно повернутись тій особі, в якої його вилучили!

Бувають випадки коли правоохоронці зловживають своїми положеннями. Всі ми достатньо про них чули. Однак і для таких ситуацій є затверджений, а головне правильний алгоритм дій. Так що ж робити якщо:

4 Тимчасово вилучене майно не повернули вчасно без аргументованих і поважних на це підстав?<

Перш за все, Вам або довіреній Вами особі потрібно буде підготувати уже ваше клопотання (вимогу), в якому вимагається повернути тимчасово вилучене майно. Спрямована дана вимога слідчому або прокурору. Бувають ситуації, коли дані методи не діють. В такому разі, наступним кроком повинна бути скарга напряму до слідчого судді на бездіяльність прокурора або ж слідчого, з уточненням в чому вона полягає. (Неповернення тимчасово вилученого майна без поважних підстав)

У випадку, якщо на ваше майно все ж наклали арешт виходи також є. Тому відповідь на такі популярні питання також є.

5 Що ж робити після накладення арешту на речі?

  • Варто звернутись до апеляційного суду з відповідною апеляційною скаргою щодо рішення слідчого судді справи з накладення арешту на майно, що було відняте.
  • Звернутись напряму до слідчого судді справи з клопотанням про анулювання арешту речей.

При обшуках варто розуміти, що правоохоронці також можуть зловживати недосконалістю діючого законодавства. Але кожна незаконна дія завжди натикається на справедливу протидію. Під час процедури вилучення та повернення арештованого майна головне триматись впевнено та вчасно реагувати, користуючись вищевказаними порадами з ключових Ваших прав. Для максимально якісної допомоги, вам варто якомога швидше звернутись до наших кваліфікованих у кримінальному процесі адвокатів, які спеціалізуються саме на захисті звинувачених у службових, корупційних чи будь-яких інших економічних злочинах.

Повернення майна вилученого під час обшуку.

Визначення обшуку міститься у ст. 234 Кримінально – процесуального кодексу (КПК) України, яка визначає що це є слідчою дією спрямованою для виявлення знаряддя злочину, майна, яке привласнено в результаті вчинення злочину, розшуку осіб та виявлення будь-якої інформації, що буде вказувати на обставини вчинення злочину та можливості їх з’ясування.

Повернення такого майна можливо двома шляхами:

  • коли слідчий за клопотанням або самостійно визнає його не потрібним для справи та повертає після вилучення (що надзвичайно малоймовірно);
  • визнання судом незаконним вилучення;
  • зобов’язання судом повернути таке майно коли провадження закрите.

Шукаємо підстави

Для того, щоб повернути вилучене майно, яке слідчий не бажає повертати, необхідно виявити порушення, що могли бути допущені під час проведення такого заходу, в наступних випадках:

  1. Обшук проводиться за ухвалою суду. Тому, якщо у слідчого, який провів обшук та йому навіть вдалось вилучити щось без такої ухвали – перший привід для оскарження та повернення вилученого майна.
  2. Наступний випадок, коли можливо оскаржити вилучення та повернути майно, коли для участі в обшуку не був допущений адвокат, який уклав угоду про надання правової допомоги з підзахисним.
  3. В результаті обшуку, вилучені предмети повинні бути у справі речовими доказами, в іншому випадку відповідно до ст. 100 КПК України, слідчий має негайно повернути вилучене або в порядку ст. 170 КПК України накласти на нього арешт.

Оскільки тримання без арешту вилученого майна є обмеження право користування, розпорядження, а також володіння, то відповідно до ст. 16 КПК України таке обмеження повинно бути здійснено лише за наявності рішення суду (ухвали).

Згідно ухвали суду про проведення обшуку слідчий має вилучити лише ті документи та речі, що вказані в ній прямо. В іншому випадку, не зазначені в ній предмети, що будуть вилучені отримують статус як тимчасово вилучене майно.

Таке майно, відповідно до ст. 169 КПК України має бути повернене слідчим, якщо:

  • на нього не накладався арешт,
  • накладений арешт скасовано,
  • вилучення майна визнано безпідставним.

Повернення предметів та речей має місце у разі вилучення забороненого законом, а саме:

  • інформаційні системи (електронні);
  • мобільні термінали.

У такому разі замість вилучення слідчий здійснює копіювання розміщеної в ній інформації, при цьому залучає до цієї процедури відповідного спеціаліста.

У разі виявлення протиправності дій слідчого, слід оскаржувати його дії в порядку статті 303 КПК України.

Ситуація з судами та реалізації рішень

Судова практика містить випадки повернення вилученого майна, що відбулось при проведенні обшуку, та воно не було вказано в ухвалі, оскільки слідчим на нього арешт не накладався та в результаті не повернуто володільцю.

Встановивши такі факти Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська Ухвалою від 02.08.2017 року по справі № 201/10426/17 зобов’язав слідчого повернути тимчасово вилучене майно вилучене ним під час обшуку.

Хоча, при наявності, вже здається, прямого рішення повернути майно, правоохоронні органи можуть знайти інші причини не повертати його, коли воно на їх думку має дуже важливе значення для кримінального провадження. Наприклад, у цьому випадку останні можуть вказати, що в рішенні не зазначено строк протягом, якого потрібно повернути вилучене.

При вилученні майна підприємства, таке може бути арештованим тільки з тією метою, щоб зберегти речові докази або реалізувати санкції статей, що виражені у спеціальній конфіскації. У разі порушення або блокування роботи господарської, господарсько-операційної діяльності підприємства таким вилученнями та арештами, буде підстава для скасування таких заходів.

Який підхід ефективний

При аналізі та виборі тактик правової боротьби, необхідно враховувати на які норми посилається слідчий, прокурор або суд та чи відповідають вони ситуації, які передбачені у КПК України. Необхідно звернути увагу на те, чи дотримано строки звернення до суду, наявний перелік майна, що дозволяється вилучити.

Запорукою успіху для особи, на майно якого планується накласти арешт буде участь при такому розгляді адвоката. В іншому випадку, при недостатності доказів, незаконності потрібно надати клопотання для ознайомлення з матеріалами, що знаходяться в додатках до клопотання про накладення арешту, що надасть змогу виявити порушення.

У разі пропущення строків звернення до суду слідчим, необхідно подати скаргу щодо незаконності дій слідчого, на підставі ст.303 КПК України.

Варто знати, що строк подання скарги дуже обмежений і становить 10 днів з моменту такої дії, крім випадків, де рішення оформлюється постановою (в такому випадку строк починає відлік з дня отримання копії такої постанови).

Інші підстави повернення майна

В клопотанні про обшук слідчим може бути викладено лише формальний зміст, перенесений з норм законодавства, тобто він використовує формалізм. При цьому, якщо не буде зазначено реальних підстав вважати майно, яке необхідно вилучити, та, наприклад, те, що на ньому можуть міститись сліди злочину, ми маємо два варіанти:

  • оскаржувати таку винесену ухвалу;
  • або спростовувати клопотання слідчого безпосередньо під час розгляду клопотання у судовому засіданні (що звісно можливо й буває в дуже рідких випадках).

Якщо ж, в реальних обставинах використовувати, для мети кримінального провадження, вилучене та арештоване майно буде в дійсності недоцільно, то скарга з цих підстав має своє підґрунтя для існування.

У разі набуття арешту майна з підстав застосування спеціальної конфіскації, то слід зауважити, що арешт в будь-якому випадку не може бути накладений на майно добросовісного набувача.

У разі відсутності доказів, що майно було отримане від злочинця, яке набуте злочинним шляхом (що йому було завідомо про це відомо), було знаряддям злочину, арешт майна буде безпідставним та незаконним.

Правильне висвітлення та поширення питання та ґрунтовних фактів і підстав у скарзі чи клопотанні щодо повернення вилученого майна, буде запорукою успішного результату у вищих судових інстанціях, навіть у разі відмови судом першої інстанції. Тому дуже важливо коректно скласти процесуальний документ до суду фахівцем у цій галузі.

Процедура обшуку регулюється статтею 236 КПК України.

Якщо буде порушено одну з вимог зазначеної статті, також маємо можливість оскарження незаконність дій слідчого та повернення відповідно незаконно вилученого майна.