__('Фон')

Зняття арешту з рахунків та майна

Оновлено 29.10.2020 123

 

  1. Загальні положення щодо процедури накладення арештів
  2. Підстави накладення арештів
  3. Процедура зняття арештів з рахунків та майна
  4. Вартість такої процедури на ринку юридичних послуг
  5.  

 

Звідки арешт

У цій статті розглядається теми арешту, накладеного під час кримінального провадження, отже спочатку дізнаємось як він накладається.

Відповідно до статті 170 Кримінально – процесуального кодексу України (КПК) арешт накладається на підставі ухвали суду на ті предмети, речі, рахунки та інше, тобто майно особи, якщо встановлено, що вони:

  • мають суттєве значення для справи (є доказом);
  • є по суті доказом у справі;
  • майно необхідно для забезпечення задоволення цивільного позову для відшкодування шкоди заподіяної злочином;
  • підлягає конфіскації за нормами Кримінального кодексу України.

Зняти арешт

Для того, щоб зняти арешт з майна необхідно його скасувати. Скасування може бути лише з підстав:

  • виростання такого заходу є недоцільним;
  • арешт здійснено протиправно та безпідставно.

Для цього необхідно звернутись до суду під час кримінального провадження та зазначити ґрунтовні підстави для його скасування, що більш ефективно може зробити досвідчений спеціаліст в цій області.

Суд розглядає таке звернення протягом 3-х днів, про що він зобов’язаний повідомити обидві сторони: майно якої арештовано та той хто ініціював арешт.

У випадку закриття кримінального провадження прокурор зобов’язаний скасувати такий арешт.

Якщо питання вирішується на стадії ухвалення рішення в суді по закінченню судового розгляду, то в рішенні повинно зазначатись про скасування майна або інший варіант.

Таке ж рішення суд виносить, у випадках коли:

  • кримінальне провадження закривається і у суді, або майно не враховуються як покарання до вчиненого злочину;
  • цивільний позов в рамках кримінального провадження залишено без розгляду;
  • у цивільному позові судом відмовлено.

А якщо кримінальне провадження закрито, арешт не знятий, однак порушення або відсутність необхідності в арешті, виявлено вже після закриття справи? Яким чином відновити кримінальне провадження, оскільки питання відноситься та вирішувалось в той час коли воно розглядалось в рамках цієї справі і в той час, коли вона була відкрита?

Відновлювати кримінальне провадження не потрібно, оскільки дане питання розкрив та встановив порядок його вирішення Верховний Суд у Постанові від 15.05.2019 року у справі № 372/2904/17-ц. Суд зазначив, що нормами кримінального законодавства не встановлено процедури скасування арешту після закриття провадження, тому суд загальної юрисдикції вправі вирішувати даний спір у цивільному порядку.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 03.05.3016 року визначено ряд обставин, які описують порядок вирішення в них питань. Крім того, в ній зазначено, що позов, у випадку зазначеному у попередньому абзаці, щодо арештованого майна подається до суду за місцезнаходженням такого майна.

У випадку відкриття провадження щодо скасування арешту майна або визнання його належність певному власнику, продаж такого майна зупиняться за рішенням суду.

Бувають випадки, коли арешт накладено на майно, яким одночасно володіє і інша особа, яка не має відношення до скоєного злочину. В такому випадку вона подає цивільний позов, за тим же правилами, що зазначеними вище, щодо визнання права власності в частині належній їй (наприклад подружжя, яке набуло право власності під час спільного проживання має право на частину від цього майна у своїй приватній власності.

Також можлива ситуація коли арешт знімається з підстав набуття такого майна добросовісним набувачем.

Накладення арешту на банківські рахунки в основному здійснюють слідчі Державної податкової служби, оскільки на їх думку (і якщо навіть відсутня основна підстава – цивільний позов) це є доказами по справі, а акті грошові кошти можуть зберегти на собі сліди злочину.

Далі, після визнання, якщо таке майно подільне, то арешт на таку частину знімається для вільного володіння нею такою особою. Тому з огляду на законодавство такі арешти є незаконними, і є підстави для скасування таких арештів в рамках КПК.

Коли вже арешт накладено державною виконавчою службою, яка відкрила виконавче провадження на виконання ухвали, що виніс слідчий суддя, оскарження повинно відбуватись в порядку адміністративного судочинства. Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.05.2019 року по справі №760/14437/18.

У випадку, коли річ чи майно не подільне є два варіанти отримання своєї частки, але в іншому виді власності. Наприклад:

  • арешт залишається, а особі з державного бюджету перераховується компенсація у розмірі її частки на майно;
  • зняття арешту та стягнення з позивача суми на яку накладено арешт.

Підставами для звернення з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді може слугувати арешт, який нею накладений на банківські рахунки з корпоративних прав підприємства. Таким чином, існування такого арешту буде блокувати ведення господарської діяльності у нормальному режимі, що може спричинити значні збитки такому підприємству.

Взагалі можливо оскаржити рішення суду про арешт двома шляхами:

  • подання апеляційної, в подальшому випадку касаційної скарги;
  • подання клопотання безпосередньо до судді, який виніс ухвалу про  накладення арешту.

Строки давності за таким видом позовом ВСУ визнав загальний строк давності, який становить відповідно до стаття 267 ЦК України - 3 роки. Однак, якщо такий строк пропущено, то можливо подати клопотання про поновлення строків через причини, які справді є поважними. Поважність причин встановлюється судом.

Строк починає свій відлік з моменту коли власник арештованого майна дізнався про такий захід.

За подачу позову про скасування арешту доведеться платити судовий збір. Крім того, апеляційна скарга буде носити в особі як немайновий характер (зняття арешту), так і майновий в частині суми оціночної вартості майна, арешт якого оскаржується.

Для уникнення неточностей та ефективності зняття арешту з майна рекомендуємо звернутись за допомогою до кваліфікованих фахівців права.