__('Фон')

Розподіл майна при розлученні в Україні

Оновлено 29.10.2020 181

Розподіл майна при розлученні в Україні

Розподіл майна при розлученні в Україні

1 Загальні підходи до розуміння спільного майна подружжя

Офіційний шлюб є підставою набуття подружжям спільного права на придбане майно. Таке майно, за виключенням речей персонального використання, вважається їхнім спільним.

Тут і далі під «шлюбом» ми розумітимемо в тому числі й проживання однією сім’єю зі спільним бюджетом, веденням господарства та сумісним вирішенням соціально-побутових питань, оскільки для вирішення питань, пов’язаних із розподілом майна, ці категорії є тотожними.

Під майном, зокрема, розуміється:

Законодавча підставап.23 Постанови ПВСУ від 21.12.2007 №11

2 Принципи поділу спільного майна

Відповідно до наведеного визначення спільного майна, у разі розірвання шлюбу воно розподіляється між чоловіком та жінкою. За замовчуванням, частки такого майна є однаковими. Однак подружжя може узгодити розподілу майна в інших пропорціях. Таку згоду можна зафіксувати:

  • у шлюбному контракті, що укладається до або під час шлюбу,
  • в спеціальному договорі про поділ майна.

Власне, подружжя може домовитися навіть про те, що одному – все, а іншому – нічого.

Окрім цього, від загального правила рівності часток може відходити і суд у разі виявлення обставин, що мають суттєве значення. Такими обставинами можуть бути:

  • недбайливе ставлення до сім’ї та її забезпечення;
  • ухиленні від участі в забезпеченні дітей;
  • приховування, пошкодження чи знищення спільного майна;
  • витрачання коштів всупереч інтересам сім’ї.

Даний перелік не є вичерпним.

Законодавча підставаст.70 СК.

Зверніть також увагу, що діти не є власниками спільного майна, тобто поділу підлягає лише те, яким володіють чоловік та жінка. Якщо якусь частину спільного майна подружжя подарувало своїй дитині (або взагалі будь-кому), то воно вибуває з їхньої спільної власності, а відтак уже не може підлягати поділу. Це логічно: подароване майно стає власністю дитини, а для подружжя стає чужим.

3 Яке майно не поділяється?

Із загального правила про спільність майна є ряд виключень. Так, особистою власністю, а не спільною, є майно, яке:

  • перебувало у власності чоловіка/дружини до шлюбу;
  • отримано під час шлюбу в подарунок або у спадщину;
  • придбано за власні кошти;
  • приватизовано (це стосується і будівель, і земельних ділянок).
  • є засобами індивідуального користування;
  • отримано в якості премій чи нагород за особисті здобутки;
  • є відшкодуванням за знищення/пошкодження речей або моральної шкоди.

Даний перелік не є вичерпним, і в кожній окремій ситуації можуть бути свої нюанси.

Законодавча підставаст.57 СК.

У разі поділу майна в судовому порядку, враховуватиметься наступне:

Законодавча підставап.23 Постанови ПВСУ від 21.12.2007 №11

Також слід враховувати, що борги також є майном і підлягатимуть поділу, у разі, коли виникли за взаємної згоди та в інтересах сім’ї. Наприклад, придбання квартири в іпотеку.

Однак у разі, коли така заборгованість виникла через дії одного з подружжя і на шкоду сімейним інтересам, суд може визнати, що такі боргові зобов’язання є майном, яке не підлягає поділу. Наприклад, коли один із подружжя позичив гроші з метою зіграти в азартні ігри і програв.

4 Який порядок поділу майна?

Поділ майна може відбуватися як в позасудовому порядку, так і в судовому.

1) Несудовий порядок

Якщо подружжя досягло згоди щодо їхніх часток та способу поділу, воно може укласти відповідний договір та посвідчити його у нотаріуса. Такий спосіб є кращим, оскільки це швидше та дешевше, аніж у судовому порядку.

2) Судовий порядок

Якщо ж дійти згоди не вдалося, майно буде розділено судом на підставі закону. Однак судовий поділ майна має певні особливості. Так, для суду критичним є наявність документальних даних про вартість кожного об’єкта, що входить до загальної маси спільного майна. Особливо це стосується неподільних речей, таких як квартири, машини, будинки тощо.

Зрозуміло, що поділити неподільну річ неможливо. Тож у суду є два можливі шляхи:

  • присудити одному з подружжя таку річ, а іншому – грошову компенсацію її частини (в даному випадку потрібна згода тієї особи, якій належить компенсація);
  • залишити річ у спільній власності.

Другий варіант поганий для кожного з подружжя, оскільки не дає змоги повноцінно користуватися та розпоряджатися майном. А от для першого варіанта надзвичайно важливим є документально підтвердити вартість, з якої випливатиме розмір компенсації. Зрозуміло, що якщо ринкова вартість квартири, скажімо, 1 мільйон, а за документами – лише 500 тисяч, то різниця в компенсації буде дуже суттєвою.

5 Що треба врахувати, перш ніж почати поділ?

Якщо ваш шлюб офіційно зареєстрований, проблем нема. Але от у разі фактичного проживання однією сім’єю без оформлення відносин можуть бути проблеми.

Так, дуже цікавою є справа №643/6799/17, яку розглядав Верховний суд. Чоловік, проживаючи разом із жінкою однією сім’єю, зняв із власного депозитного рахунку $33.000 та придбав квартиру на ім’я дружини. Як йому прийшла така думка – невідомо, але коли цивільний шлюб розпався, він зрозумів, що втратив квартиру та подав позов про визнання факту спільного проживання однією сім’єю, аби отримати хоч її половину.

Однак в суді не зміг довести факту спільного проживання, зокрема, суди не взяли до уваги свідчення його сестри, а інших доказів він не навів. Відтак районним судом було відмовлено у задоволенні позову, а апеляційний та Верховний суди залишили рішення в силі.

Тож, якщо ви проживаєте в цивільному шлюбі, завчасно подбайте про докази такого проживання. В інакшому випадку спільно нажите майно, записане на іншого з подружжя, буде визнано його особистою власністю.

6 Як знайти майно?

Досить часто трапляються приклади, коли, готуючись до розлучення, один з подружжя намагається приховати майно, аби воно не потрапило до загальної маси спільно нажитого та не було поділено.

Існують різні шляхи приховування майна, наприклад:

  • Приховування доходу. Це найбільш розповсюджений випадок, коли один з подружжя приховує частку доходу, отриманому в одному джерелі, або частину самих джерел доходів, якщо їх декілька. Накопичена за кілька років та прихована від іншого з подружжя сума може бути досить значною. Встановити реальний розмір доходів буває досить складно через банківську таємницю, оскільки жоден банк не розкриє дані про джерела надходження коштів та розмір отриманих сум. Однак існують способи відшукання прихованих джерел або встановлення реальних розмірів отриманих доходів.
  • Придбання майна на ім’я родичів. Один з подружжя з метою приховування майна може придбати таке за спільні кошти сім’ї на ім’я матері, батька тощо. У такому випадку буває дуже складно довести, що гроші, за які було придбано таке майно, дійсно належали подружжю, а не були власністю тієї людини, на ім’я якої воно було придбане. Однак, за наявності неспростовних доказів такого приховування майна, суд їх неодмінно врахує та відійде від принципу рівності часток.
  • Подарунки на користь третіх осіб. Розповсюдженими є приклади, коли один з подружжя за гроші сімейного бюджету дарує досить дорогі подарунки третім особам, зокрема й юридичним. В окремих випадках такі правочини із дарування визнавалися судами фіктивними, оскільки були направлені на зменшення розмірів спільної власності подружжя.
  • Виведення активів. Даний спосіб застосовується тоді, коли подружжя має бізнес. Довести, що активи були саме виведені, досить складно, але в ряді випадків цілком можливо.
  • Фіктивна заборгованість або банкрутство. На практиці іноді зустрічаються приклади, коли один з подружжя вступає у змову з третіми особами з метою створення фіктивної заборгованості, яка погашається за рахунок спільного майна подружжя, зменшуючи таким чином його загальну масу. Коли така «заборгованість» ліквідується, а шлюб розривається, майно, що було передане третій особі в рахунок боргу, повертається за вирахуванням «плати за послуги». Віднайти кінці такої оборудки досить складно, але все ж можливо.

Існує й багато інших способів умисного приховування майна. Найбільшою проблемою у його відшуканні є те, що із самого початку взагалі невідомо, чи мала місце якась схема приховування, чи ні.

Для того, аби віднайти гіпотетично приховане майно необхідно перевірити кожну із можливих схем. Справитися із таким завданням можуть лише досвідчені адвокати з практичним досвідом відшукання прихованого майна.

7 Вартість розподілу майна на ринку юридичних послуг

Якщо ви досягли домовленості щодо розмірів часток у спільному майні й способу його поділу та згодні укласти угоду про розподіл, то вартість юридичних послуг на складання такого договору буде складати на рівні 1500 –4000 грн., залежно від обсягу майна.

Якщо ж згоди дійти не вдалося, то витрати на юридичні послуги обійдуться значно дорожче. Вони складатимуться з:

  • Витрат на дослідження вашої ситуації. Кожна ситуація є унікальною, відтак адвокату знадобиться витратити певний час, аби дослідити всі нюанси. Вартість такої консультації – 300 – 500 грн. за годину.
  • Витрат на складання позовної заяви або відзиву на позов. Залежно від обсягу майна ціна позову/відзиву також може суттєво різнитися. Якщо майна зовсім небагато, робота зі складання коштуватиме приблизно 1500 грн. Якщо ж кількість об’єктів у спільному майні значна, то вартість буде пропорційно більшою і може досягати десятків тисяч гривень.
  • Витрат на відвідування судових засідань. В середньому вартість одного судодня коливається на рівні 1800 – 3000 гривень.
  • Витрат на відвідування суду з іншою метою (отримати/подати документи, ознайомитися із матеріалами). В середньому адвокати в Києві беруть за 1 таку поїздку 700 – 1100 гривень. При цьому вартість може залежати й від суду. Так, скажімо, в Печерський районний суд м. Києва – дорожче, бо в канцелярії завжди великі черги. В Голосіївський – дешевше, бо черги значно менші.

Загалом варто орієнтуватися на суму від 7500 до 35000.

Якщо ж необхідно ще й розшукати гіпотетично приховане майно, то до вказаних витрат також додасться оплата роботи адвоката з такого розшуку. Ціна такого розшуку є дуже індивідуальною в кожному окремому випадку.

8 Поділ майна при розлученні: іпотечне майно, об'єкт незавершенного будівництва

9 Судова практика при поділі майна подружжя

Раздел имущества при разводе: как не остаться ни с чем?

Раздел имущества практически всегда становится серьезным камнем преткновения между супругами. И если незначительные предметы быта можно поделить самостоятельно, то вопрос раздела недвижимости, автомобилей или бизнесов чаще всего передается в суд. В данной статье мы ознакомим вас с самыми распространенными вопросами, которые беспокоят тех, кто планирует разводиться или занимается вопросами раздела имущества.

Когда делят имущество?

Принято считать, что раздел имущества начинается в процессе бракоразводного процесса. Однако, это не так. Инициировать процесс раздела можно:

  • Непосредственно при разводе;
  • Раздел имущества после развода. Закон дает супругам 3 года, в течение которых они должны завершить процесс раздела имущества. Отсчет этого периода начинается не со дня развода, а когда один из совладельцев узнал о нарушении своего права собственности. Развестись супруги могли и 10 лет назад, но если вдруг по истечению этого времени супруг решил продать совместно нажитую квартиру, то с этого дня и начнется дата отсчета. Если процесс так и не был инициирован, то собственниками имущества навсегда останутся те лица, на кого было зарегистрировано, или которые им фактически пользовались;
  • Не расторгая законный союз;
  • Раздел имущества в гражданском браке.

Что говорит закон о разделе имущества?

Статья 70 СКУ гласит, что: «В случае раздела имущества, что является объектом права общей совместной собственности супругов, доли имущества жены и мужа являются равными...». Именно поэтому раздел имущества супругов так тесно переплетен с бракоразводным процессом и каждый пытается себе отсудить причитающуюся часть.

Какое имущество делится между супругами, а какое остается в личной собственности?

Согласно законодательству, делить можно имущество, которое принадлежит супругам на правах общей собственности. То есть оно было куплено уже после вступления в брак. Если имущество можно физически разделить между супругами, то суд присуждает именно этот подход. Если же имущество не делится физически (например, автомобиль), его следует продать. Вырученные деньги делятся между супругами. Этот метод применяют и ко всему остальному имуществу. Но есть целый перечень имущества, которое не делится между супругами. Оно считается личной собственностью и остается в распоряжении конкретного супруга. К таким вещам относится имущество:

  • купленное до вступления в брак;
  • полученное в подарок и подкрепленное договором дарения;
  • приобретенное в порядке наследования;
  • полученные денежные премии, гранты;
  • спортивные награды и выигранные призы;
  • денежное возмещение по страховке или компенсации ущерба;
  • вещи, купленные за личные деньги. Личными деньгами в этом случае считаются средства, полученные от продажи имущества, купленного до брака или подаренного;
  • индивидуального пользования. Даже если вещь была куплена в браке, но ею пользуется конкретный супруг, то она остается за ним. К примеру, это может быть дорогая сумочка жены или золотые часы супруга.
    Часто люди не знают таких нюансов, что не все имущество нужно делить. Но опытный адвокат вас об этом обязательно уведомит и поможет определить, какую вещь вы точно можете оставить лично себе. Иногда список довольно обширный.

Каков порядок раздела совместно нажитого имущества?

Существует два варианта раздела имущества:

  1. Добровольный. Применяется, когда супруги между собой решили вопрос об имуществе, который каждый оставит за собой. В этом случае идти в суд нет необходимости.Семейный кодекс предусматривает, что необходимо подписать Договор о разделе недвижимого имущества супругов. В нем необходимо прописать доли по каждому объекту недвижимости, которые остаются за конкретным супругом. Договор составляется в двух экземплярах и заверяется у нотариуса. Что касательно движимого имущества, то не существует единой утвержденной формы. Достаточно лишь руководствоваться общими правилами формы сделки, предусмотренными ГК Украины (статьи 205-208).
  2. Судебный. Если супруги не могут прийти к согласию касательно долей имущества, порядка его раздела или сроков, то необходимо обращаться в суд.

Первым делом необходимо будет определить, что именно подлежит разделу. Всего существует три категории:

  • Вещи, принадлежащие супругам на правах общей совместной собственности;
  • Кредиторские требования;
  • Долги перед третьими лицами или финансовыми учреждениями, кредиты, займы.

Какие существуют этапы раздела имущества?

Существует два этапа, которые предусматривает суд:

  • Определение частей каждого из супругов.
  • Раздел имущества в пределах установленных частей.

Как говорилось выше, по закону каждому из супругов причитается ровно половина совместно нажитого имущества. Но по ходатайству и при наличии толкового юриста суд может изменить долю одного из супругов: если с женой проживают их несовершеннолетние или нетрудоспособные дети и размер выплачиваемых алиментов не покрывает в полной мере обеспечение и развитие.

Как из раздела выйти в плюсе?

Конечно, проще всего договориться с супругом о добровольном разделе имущества. Раздел квартиры при разводе можно провести довольно быстро, если обо всем договориться не берегу. Ведь так вы сэкономите время, деньги и нервы. Но если вы видите, что мирно договориться не удается, то адвокат по разделу имущества может стать вашим спасением, поддержкой и опорой. И даже там, где все казалось безнадежно, можно получить не только свою законную половину, но даже больше. Ведь толковый юрист по разделу имущества знает, как склонить закон на сторону своего клиента.